( Read more... )

деякі мрії, напевно, мають залишатися тільки мріями. принаймні до певного часу.
понад рік тому я написала віш-ліст. ця штука виявилася дуже корисною для мене, впродовж року дуже багато пунктів стали реальністю ( Read more... )

маю диплом економіко-географа. працювала журналістом, коректором, копірайтером і навіть, прости Господи, літредактором. маю диплом сімейного консультанта. "сиджу"в декреті ( Read more... )

( Read more... )

коли я думаю про сьогоднішню мрію, уявляю, що минуло років 40-50 ( Read more... )

кілька років тому, коли я знала точно, що в найближчі роки окреме житло нам з Даньом не світить, я страшенно побивалася через це. ми створили свою сім"ю. і хотілося не права власності. а цілком природного простору для створення наших власних традицій і просто нашого маленького світу. ключовим в тому всьому було слово ОКРЕМО.

прийшовши в чужий ( Read more... )

чиста підлога. по ній ходити босоніж в кайф ( Read more... )

отже, дозволила я собі мріяти, а виявилося, що не так уже й багато тих мрій. може, все ще попереду і я просто не ввійшла в смак? чекайте в неділю мрій про палаццо в Італії і права власності на футбольний клуб "Ювентус".сьогоднішня мрія сформулювалася сама ( Read more... )

навздогін попередньому запису про мрії і бажання оголошую сама собі тиждень мріяння. в наступні 7 днів напишу про мої найбожевільніші мрії ( Read more... )

а пам"ятаєте я писала, що на пошті майже два тижні мене чекала посилка від невідомого Санти, поки ми були в Тернополі? так от, не пройшло і ще двох тижнів, хочу про неї розказати. бо ми сьогодні вранці мали чудовий сніданок з кавою і какао, в яких плавали маршмелоу із тієї посилки.

ось( що я знайшла в пакунку )